Донецька гідрогеолого-меліоративна експедиція
Державне агентство водних ресурсів України

Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход
Середа, 17.10.2018, 01:45
Вы вошли как Гість | Группа "Гості"Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Главная » 2014 » Січень » 8 » Аналітична довідка за матеріалами моніторингових спостережень за 2013 рік.
16:41
Аналітична довідка за матеріалами моніторингових спостережень за 2013 рік.

Аналітична довідка щодо процесів, які відбулися на меліорованих та прилеглих до них землях Донецької області за матеріалами моніторингових спостережень за 2013 рік.

За даними спостережень ДГГМЕ еколого-меліоративний стан зрошуваних земель на кінець поливного періоду 2013 року склався наступним чином:

 - сприятливий - на площі 48,6 тис.га (39,7%);

 - задовільний - 66,1 тис.га (54,0%;

 - незадовільний - 7,6 тис.га (6,3%).

У формуванні несприятливого еколого-меліоративного стану земель у цей період основним чинником (89%) є солонцюватість грунтів з підвищеним вмістом натрію й магнію у верхніх шарах у вбирному комплексі грунту, та 10% - засоленість грунтів.

Еколого-меліоративний стан осушуваних земель на середину вегетаційного періоду 2013 року оцінювався як:

 - сприятливий - на площі 0,1 тис. га (2%);

 - задовільний - 0,9 тис. га (20%);

 - незадовільний - 3,7 тис. га (78%).

Незадовільний еколого-меліоративний стан склався через незадовільну роботу гідротехнічних споруд на осушуваних землях у заплавах річок Вовча та Кривий Торець. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року площа осушуваних земель з незадовільний еколого-меліоративний станом збільшилась на 2,0 га.

Якість зрошувальної води є найбільш суттєвим чинником впливу на еколого-меліоративний стан зрошуваних земель. На кінець поливного періоду 2013 року вода обстежених джерел зрошення області за агрономічними критеріями, переважно, ІІ класу якості - обмежено придатна для зрошення - 59,7%, у 39,6% джерел – непридатна. Вода І класу виявлена лише у 0,7% джерел.

Найбільш напруженими, з точки зору якості зрошувальної води у звітному періоді, є Старобешівський, Великоновосілківський, Костянтинівський, Новоазовський і Мар’їнський райони, міста Краматорськ, Макіївка і Донецьк.

Для оцінки забрудненості іригаційної води за екологічними критеріями визначались вміст:

- мінерального азоту;

- мікроелементів – заліза (загального), міді, марганцю, цинку і фтору;

- важких металів – хрому (Cr6+), нікелю (ІІІ клас - високо небезпечні), хрому (Cr3+) – (ІІ класс -  помірно небезпечні), хрому загального;

- поліфосфатів (РО43-).

Хлоридне забруднення визначалось за вмістом хлоридів.

За результатами лабораторних аналізів виявлено забруднення хлоридами, амоній-іонами, нітратами, нітритами, фосфат-іонами, залізом загальним і фтором.

Незабрудненою водою забезпечено 2,6 тис.га (2,7% від охоплених спостереженнями), умовно забрудненою – 84,2 тис.га (87,7%), у тому числі хлоридами – 7,2 тис.га, нітритами – 0,5 тис.га, амоній-іонами – 73,9 тис.га, залізом загальним – 0,2 тис.га, фтором – 2,4 тис.га; забрудненою – 9,3 тис.га (9,6%), у тому числі хлоридами – 7,3 тис.га, нітратами - 0,3 тис.га і нітритами – 1,7 тис.га.

Умовне забруднення води хлоридами в межах 350,1 – 638,1 мг/дм3 виявлене в джерелах зрошення в більшості районів.

Умовне забруднення нітритами (3,6 мг/дм3) виявлено в р. Кривий Торець  в СТОВ «Врожай», «Світоч», землі запасу Іллічівської с/р Костянтинівського району.

Умовне забруднення води аміаковим азотом у межах 0,1-8,7 г/дм3 виявлено в більшості джерел зрошення, охоплених спостереженнями.

Умовне забруднення води фосфат-іонами (5,1 мг/дм3) виявлено в ставку р. Кашлагач філія «Павлівська» ТОВ «Агротіс» Павлівської с/р Мар'їнського району.

Умовне забруднення води фтором (1,0 мг/дм3) виявлено у Старобешівському водосховищі в СФГ «Фортуна», ТОВ АФ ім. Кірова, ДП «Ілліч-Агро Донбас» ВАТ «ММК ім. Ілліча» АЦ №17 діл. «Котовського», ТОВ ім. Фрунзе Старобешівського району та ТОВ АПК «Донецький» м. Донецьк.

Забруднена хлоридами (651,4-1683,9 мг/дм3) вода виявлена в таких джерелах:

в річках:

 - Мокрі Яли і Вовча Великоновосілківського району;

 - Сухі Яли Мар’їнського району;

ставках на річках:

 - Шайтанка Великоновосілківського району;

 - Комишуватка Першотравневого району;

 - Сухі Яли і Кашлагач Мар'їнського району;

ставках балок:

 - Суха Плотва і Іванодар'ївський Артемівського району;

 - Заяча Красноармійського району;

 - Солодкувата Мар'їнського району;

 - Гірка Тельманівського району;

 - Комишуваха і Соса-Гулах Першотравневого району.

Забруднення нітратами (192,4 мг/дм3) виявлено в ставку балки Широка ТОВ «Бета-Агроінвест» діл. «Расвєт» Ясинуватського району.

Забруднення нітритами (4,3 – 5,0 мг/дм3) виявлено в р. Кривий Торець в СТОВ «Імпульс», ДП АФ «Шахтар» філія «Красная Звєзда», СТОВ «Іванопільське» Костянтинівського, в ставку балки Крута Балка Ясиноватського районах, в Вуглегірському водосховищі м. Горлівка.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року площі, забезпечені незабрудненою водою, зменшились на 3,2%, умовно забрудненою – зменшились на 0,5%, забрудненою – збільшились на 3,7%.

З метою збереження високої родючості меліорованих земель і поліпшення гідрогеологічних умов на зрошуваних та прилеглих землях діє горизонтальний дренаж на площі 19,5 тис. га. За результатами спостережень за хімічним складом дренажних вод, що скидаються у гідрографічну мережу (річки, водоймища, балки) і Азовське море, дренажні води, переважно, сульфатні за аніонами, змішані за катіонами, з мінералізацією - 0,7 -8,3 г/дм3. Загальний обсяг дренажного стоку по області за 2013 рік становив 349,0 тис.м3. Розподіл за забрудненістю річних обсягів стоку наступний:

 - незабруднені води – 2,6 тис.м3 (2,7%);

 - умовно забруднені води – 84,2 тис.м3 (87,7%);

 - забруднені води – 9,3 тис.м3 (9,6%).

Оцінка забруднення виконувалась за вмістом хлоридів, нітратів, нітритів, амоній-іонів, фосфатів, мікроелементів та важких металів. За результатами лабораторних аналізів виявлено забруднення хлоридами, амоній-іонами, нітратами, марганцем і фтором.

Лабораторні дослідження є невід’ємною частиною комплексу робіт з моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель. Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Донецької ГГМЕ 30 січня 2013 року отримала свідоцтво про атестацію №209 на право проведення вимірювань 37 показника фізико-хімічних властивостей ґрунтів, 39 показників якості води для виконання комплексу лабораторних досліджень, необхідних для визначення кількісних та якісних характеристик водно-фізичних та агрохімічних властивостей ґрунтів, їх сольового складу, а також хімічного складу ґрунтових, дренажних та поверхневих вод.

Донецька ГГМЕ щорічно виконує 25-28 тис. умовних аналізів води та ґрунту. В ґрунтових, поверхневих та дренажних водах проводиться вимірювання:

 - водневого показника рН, сухого залишку,завислих речовин,запаху при 200С та 600С гідрокарбонат-, карбонат-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, загальної жорсткості, кальцій- та магній-іонів, нітрит-іонів, амоній-іонів, нітрат-іонів, загального залiза, хрому загального, хрому (ІІІ),хрому (VI) валентного, цинку, міді, марганцю, фосфат-іонів, фторид-ионів, нікелю, каламутності кольоровості, перманганатної окислюваності, сульфід-іонів, кремнію, фосфору загального;

В пробах ґрунтів виконується вимірювання таких показників якості грунту:

 - хімічного складу водної витяжки ґрунтів з визначенням водневого показника рН, гідрокарбонат- та карбонат-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, кальцій-іонів, магній-іонів, щільного залишку водної витяжки;

 - поглинутих основ (кальцію, магнію, натрію), органічної речовини (гумусу), азоту нітратного, азоту амонійного,рухомих сполук фосфору,рухомих сполук калію,емності катіонного обміну,

 - визначення вологості ґрунту (ваговим методом).

Донецька ГГМЕ проводить спостереження за гідрогеологічною обстановкою в сільських населених пунктах області з метою встановлення наявності підтоплення та з’ясування його причин. Підтоплення відноситься до числа прогресуючих негативних явищ, які формуються під впливом природних і техногенних чинників та їх взаємодії.

Станом на 01.01.2012 року Донецькою ГГМЕ було обстежено 91 сільський населений пункт, згальною площею 12,6 тис.га. За результатами обстеження підтоплення виявлено у 63 селах на площі 2,0 тис. га, у тому числі постійне – 0,8 тис. га, періодичне – 1,2 тис. га. У 32 селах виявлено підтоплення селітебної зони на площі 0,13 тис. га. Для захисту від підтоплення 14 сільських населених пунктів забезпечені колекторно-дренажною мережею загальною площею 0,8 тис.га.

Основними причинами підтоплення були:

 - високий РГВ у зниженні рельєфу місцевості;

 - підпір рівня ґрунтових вод ставками та водосховищами;

 - замулення річок та балок;

 - близьке залягання водотриву;

 - незадовільний технічний стан колекторно-дренажної і осушувальної мережі.

Просмотров: 509 | Добавил: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2018 | Конструктор сайтів - uCoz